Кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (у 1944–1952 рр. – кафедра архівознавства; 1953–1971 рр. – кафедра архівознавства та допоміжних історичних дисциплін; 1972–1982 рр. – кафедра архівознавства та спеціальних історичних дисциплін; 1983–1994 рр. – кафедра джерелознавства та архівознавства; з 1996 р. – сучасна назва) – один з провідних центрів із підготовки істориків-архівістів, джерелознавців, археографів, фахівців у галузі спеціальних історичних дисциплін в Україні. Викладання цих дисциплін має свої давні традиції у Київському національному університеті, які зародилися ще в середині ХІХ ст. у рамках історико-філологічного факультету Університету св. Володимира, тісно пов’язані з діяльністю його першого ректора Михайла Максимовича, зі створенням на базі університету Київської археографічної комісії (1843), Центрального архіву давніх актів (1852), заснуванням Історичного товариства Нестора-Літописця (1872).
Усі генерації викладачів кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки завжди вважали себе спадкоємцями кращих традицій історичного джерелознавства, архівознавчих та історіографічних досліджень, започаткованими в Університеті св. Володимира Михайлом Максимовичем, Миколою Костомаровим, Миколою Іванишевим, Володимиром Іконниковим, київською науковою школою істориків-документалістів, яка сформувалася навколо Володимира Антоновича. В. Антонович започаткував у Київському університеті “Курс лекцій з джерелознавства”, в якому великого значення надавалося джерелам з історії України, методиці їх наукової критики та використання.
Джерелознавчі та архівознавчі надбання Університету св. Володимира були успадковані і примножені у ході і після Української революції 1917–1920 рр., коли університет було українізовано, а згодом реформовано в Київський інститут народної освіти. Навіть за умов тоталітаризму університетські історики не припиняли джерелознавчих та архівознавчих студій, хоча їх праці і лекційні курси зазнавали ідеологічних впливів.
Знаковою подією у відновленні і розвитку джерелознавчих та архівознавчих досліджень, у підготовці професійних істориків-архівістів стало заснування кафедри архівознавства та допоміжних історичних дисциплін. Вона була створена у складі історичного факультету Київського державного університету згідно з постановою Раднаркому УРСР № 1119 від 31 серпня 1944 р. «Про заходи до створення документальної бази з історії України та історії Вітчизняної війни і впорядкуванню архівного господарства УРСР» та на підставі Наказу № 3597 Наркомату освіти УРСР від 29 вересня 1944 р. Заснування кафедри тісно пов’язувалось з нагальною необхідністю повернення та збереження вітчизняного документального архівного фонду, забезпечення кваліфікованого опрацювання та використання архівних документів як історичного джерела. Втілення цих завдань у життя вимагало ґрунтовної цільової підготовки фахівців-архівістів.
Кафедру очолив професійний історик-архівіст, випускник Московського історико-архівного інституту, кандидат історичних наук Федір Павлович Шевченко (1914–1995; завідувач кафедри: жовтень 1944 – жовтень 1945), який працював начальником науково-видавничого відділу Архівного управління НКВС УРСР. Саме він поклав перші цеглини у фундамент новітнього архівно-джерелознавчого осередку в університеті. Федір Павлович почав формувати колектив кафедри, розробляти навчальні плани і програми базових дисциплін нової спеціальності. Після призначення Ф. П. Шевченка заступником голови Комісії з історії Великої Вітчизняної війни завідувачем кафедри став В. І. Стрельський , який уже мав досвід науково-педагогічної та організаційно-архівної роботи (зокрема, на посаді начальника науково-методичного відділу Архівного управління, директора Центрального державного історичного архіву УРСР).
З іменем В’ячеслава Ілліча Стрельського (1910–1983) пов’язані майже 40 років діяльності кафедри (завідувач кафедри: жовтень 1945 – серпень 1982), на якій викладались, окрім архівознавчих дисциплін, історичне джерелознавство, археографія та спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. Поступово на кафедрі склався колектив досить яскравих і творчих особистостей, серед яких були доктори історичних наук, професори А. О. Введенський, М. Я. Варшавчик, С. О. Яковлєв, кандидат історичних наук, доцент А. Й. Грінберг. У 1960-ті роки до колективу прийшли кандидати історичних наук, доценти О. В. Долинський, Р. Н. Петренко, А. М. Іваненко. В. І. Стрельський довгі роки залишався визнаним лідером цього осередку: читав основні лекційні курси, успішно провадив наукові дослідження, започаткував при кафедрі аспірантуру. Колектив кафедри помітно активізував свою роботу в роки “хрущовської відлиги”. Було підготовлено україномовний навчальний посібник “Допоміжні історичні дисципліни” (К., 1963), що засвідчив наявність в Україні фахівців, здатних досліджувати і науково осмислювати важливі розділи архівознавства та джерелознавства.
У 1982 р. кафедру очолив доктор історичних наук, професор Володимир Олександрович Замлинський (1930–1993; завідувач кафедри: серпень 1982 – грудень 1993), який продовжив кращі традиції колективу. Маючи архівознавчу освіту як випускник Московського історико-архівного інституту та досвід практичної діяльності в архівах Волині й Києва, він у 1980-х рр. чимало зробив для налагодження співробітництва кафедри з архівними установами, з Головним архівним управлінням про Раді міністрів УРСР, для розгортання джерелознавчих та архівознавчих досліджень. До викладацького колективу кафедри долучилися кандидати історичних наук, доценти С. Ф. Павленко, А. М. Зубко, асистент, нині – доктор історичних наук, професор І. Н. Войцехівська, доцент, нині – доктор історичних наук, професор Ю. М. Сорока, які викладали курси «Документознавство», «Діловодство», «Історична географія», «Спеціальні історичні дисципліни» та ін. В умовах “горбачовської перебудови та гласності” колектив кафедри звернувся до вивчення актуальних проблем історії України, до раніше замовчуваних тем, до збагачення джерельної бази історії України. Позитивний вплив на роботу кафедри мало повернення до її колективу авторитетного вченого, джерелознавця і архівознавця проф. М. Я. Варшавчика. У ці роки на кафедрі погодинно працювали професійні архівісти Л.З.Гісцова, Н.М.Слончак, Л.В.Яковлєва.
В. О. Замлинськиий ініціював підготовку та видання у 1992 р. навчального посібника зі спеціальних історичних дисциплін, у створенні якого взяли участь окрім викладачів кафедри, науковці Інституту історії АН УРСР, викладачі ряду вищих навчальних закладів. На жаль, у грудні 1993 р. Володимира Олександровича Замлинського не стало. Виконання обов’язків завідувача кафедри було покладене на доцента Ю. М. Сороку, а в листопаді 1994 р. Вчена рада університету обрала на цю посаду доктора історичних наук, професора Ярослава Степановича Калакуру (завідувач кафедри: листопад 1994 – грудень 2002). У цей час колектив кафедри поповнили доктори історичних наук, професори Б. І. Корольов та М.Г. Щербак, кандидат історичних наук, асистент, нині – доктор історичних наук, професор М.Г.Палієнко. Виходячи з пріоритетів кафедри як випускової за спеціальністю «Архівознавство», а також враховуючи підвищення ролі спеціальних галузей та спеціальних дисциплін у підготовці професійних істориків, Вчена рада університету в 1996 р. ухвалила рішення про зміну назви кафедри – архівознавства та спеціальних галузей історичної науки. Відбулась переорієнтація напрямків роботи кафедри з джерелознавчого на архівознавчий, активізувалася співпраця з архівними установами, була введена архівна практика для усіх студентів історичного факультету.
З другої половини 1990-х років пріоритетне місце серед навчальних дисциплін кафедри посіли нормативні та професійно орієнтовані курси, покликані забезпечити високий теоретичний і практичний рівень підготовки істориків-архівістів, зокрема, «Архівознавство», «Теорія і методика архівної справи», «Національний архівний фонд України» (проф. М. Г. Щербак), «Архівна система України», «Менеджмент архівної галузі» (проф. Я.С.Калакура), «Спеціальні історичні дисципліни», «Особові архівні фонди» (проф. І. Н. Войцехівська), «Документознавство», «Діловодство» (проф. Ю. М. Сорока), «Архівознавство», «Археографія», «Зарубіжні архіви та порівняльне архівознавство», «Зарубіжна архівна україніка» (проф. М. Г. Палієнко), «Історичне джерелознавство», «Методика опрацювання історичних джерел», «Методика опрацювання та організація збереження архівних джерел» (доц. С. Ф. Павленко), «Історія архівної справи в Україні», «Палеографія та дипломатика», «Джерела з української топоніміки», «Українська геральдика та сфрагістика», «Історична картографія», «Історична хронологія» (доц. А. М. Зубко).
Домінантою діяльності кафедри в умовах державної незалежності України стало створення навчально-методичного комплексу для спеціальності «Архівознавство». З метою реалізації цього завдання було укладено нову угоду про співробітництво з Головним архівним управлінням (нині – Державна архівна служба України), договір про співпрацю з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, налагоджено творчі зв’язки з Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, Інститутами рукопису та архівознавства НБУ ім. В. І. Вернадського, відділами історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України та ін. Завдяки кооперації наукового потенціалу, насамперед з УНДІАСД, за порівняно короткий час вдалося підготувати і видати підручник «Архівознавство» (керівник авторського колективу – проф. Я.С. Калакура, серед авторів – проф. М.Г. Щербак), навчальний посібник «Нариси історії архівної справи України» (в числі авторів – професори Я.С. Калакура, І.Н. Войцехівська, М.Г. Палієнко). Підсумковий характер носить перший національний підручник «Історичне джерелознавство» (К., 2002), підготовлений викладачами кафедри у складі професорів Я.С. Калакури (керівник), І.Н. Войцехівської, Б.І. Корольова, доцентів С.Ф. Павленко, М.Г. Палієнко (у 2013 р. він був доповнений і підготовлений до перевидання). У 2004 р. побачив світ курс лекцій проф. Я.С.Калакури «Українська історіографія». У 2008 р. у видавництві «Либідь» вийшов навчальний посібник «Спеціальні історичні дисципліни» (керівник авт. колективу проф. І. Н. Войцехівська).
У березні 2003 р. кафедру очолив доктор історичних наук, професор Микола Григорович Щербак, який зосередив її зусилля на підготовці фахівців-архівознавців найвищого рівня. У 2000-х рр. захистили докторські дисертації доценти кафедри М. Палієнко та Ю. Сорока, докторанти А. Атаманенко, В. Бездрабко, Л. Буряк, В. Воронін, П. Губа, С. Дровозюк, Ю. Легун, І. Мищак. Цікаві джерелознавчі та архівознавчі дослідження захистили колишні аспіранти кафедри Т. Антонченко, Я. Бондарчук, Т. Боряк, С. Дегтярьов, Н. Кашеварова, О. Косенко, І. Мага, В. Пилипів, В. Панченко, М. Чмир, І. Шихненко, В. Юрченко та ін. Випускники кафедри працюють науковими співробітниками в державних архівах та наукових установах НАН України, викладають у вищих навчальних закладах України.
Нині на кафедрі працює 7 штатних викладачів – доктори історичних наук, професори М.Г. Щербак, Я. С.Калакура, І. Н. Войцехівська, М. Г. Палієнко, Ю. М. Сорока та кандидати історичних наук, доценти А. М. Зубко, С. Ф. Павленко. Старший лаборант, нині асистент кафедри Н. А. Коломієць у 2008 р. захистила кандидатську дисертацію, викладає курси «Джерела з історії незалежної України» та «Джерела особового походження».
Кафедра плідно співпрацює з Державною архівною службою України (професор М.Г. Щербак є членом Колегії, а професор Я.С. Калакура – членом Громадської ради Укрдержархіву), центральними та регіональними архівними установами, Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, Інститутом історії України НАН України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститутом рукопису та Інститутом архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, університетами України та зарубіжжя.
Література з історії кафедри:
Войцехівська Ірина. Кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Українська архівна енциклопедія. – К., 2008. – С. 495–496.
Калакура Я.С., Щербак М.Г. Центр архівістики та джерелознавства в Київському університеті // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. – Т. 12.
Калакура Я.С. Архівознавчий осередок Шевченкового університету // Архіви України. – 2008. – № 1–2. – С. 158–169.
Калакура Я.С., Щербак М.Г. 70 років архівознавчій кафедрі Київського університету // Архіви України. – 2014. – № 4–5. – С.338–345.