Спеціальні історичні дисципліни

«Спеціальні історичні дисципліни» – нормативний курс, що узагальнює наукові знання з проблем виникнення, становлення та розвитку комплексу спеціальних історичних дисциплін (СІД) в Україні та світі. Викладається студентам історичного факультету ОР «Бакалавр» на І курсі у 2 семестрі в обсязі 78 годин, з них лекцій 16 год., семінарських занять 28 год.,  самостійної роботи 34 год.; форма підсумкового контролю – іспит.

Викладач: Зубко Андрій Миколайович, кандидат історичних наук, доцент.

 

Основною метою курсу є усвідомлення та засвоєння історичних традицій розвитку комплексу спеціальних історичних дисциплін – хронології, метрології, палеографії, дипломатики, геральдики, сфагістики, нумізматики, фалеристики, генеалогії тощо, їх джерельної та історіографічної бази, методики дослідження, що сприяє формуванню професійних істориків.

У курсі лекцій увага концентрується на питаннях виникнення, становлення та розвитку комплексу СІД в Україні, їх класифікації, систематизації, технології дослідження та використання. Вивчається наукова спадщина істориків, джерелознавців, архівістів, які зробили внесок у їх розвиток (зокрема, розглядається внесок професорів Київського університету: М. Максимовича, В. Іконнікова, В. Антоновича, М. Владимирського-Буданова, В. Стрельського, А. Введенського та ін.)

Предметом  вивчення спеціальних історичних дисциплін є закономірності їх виникнення, процес формування та становлення, еволюція розвитку, вплив на суспільно-політичний та ідеологічний світогляд, що визначає гуманістичні людські цінності.

Рівень знань студентів визначається методом перевірки засвоєння викладеного на лекціях матеріалу, вмінням оперувати джерельною базою окремих дисциплін, знанням історіографії, володінням понятійним апаратом, що репрезентується студентом на семінарських заняттях.

Серед дисциплін курсу, зокрема, вивчаються: історична хронологія, її предмет та завдання, календарі Давнього Єгипту, Месопотамії, Ізраїлю, Індії, Китаю, Давньої Греції та Риму, Київської Русі. Особлива увага приділяється запровадженню Юліанського календаря та Григоріанській реформі, розгляду проектів створення Всесвітнього календаря. При вивченні історичної метрології розглядаються системи мір, що побутували на українських теренах у різні історичні періоди; застосування метричних одиниць виміру в науково-технічній справі; прийняття нового визначення еталону мір; міжнародна система одиниць виміру фізичних величин.

Основні завдання палеографії: виявлення оригіналу, копії, підробки, часу та місця складення, авторства рукопису. Зародження писемності у східних слов’ян. Зовнішні ознаки пам’яток слов’янської писемності Київської Русі та періоду феодальної роздробленості. Матеріал для письма. Розвиток актової писемності. Зародження місцевого літописання та місцевої житійної літератури.

Історія європейської та національної геральдики. Джерела її вивчення. Походження гербів. Теоретична (формальна) геральдика. Основні елементи (складові частини) герба: щит, шолом, нашоломник, мантія, корона, намет, щитотримачі, девіз, девізна стрічка. Форми геральдичних щитів. Геральдичні та негеральдичні фігури. Графічне позначення кольорів і металів у геральдиці. Правила описання (блазонування) гербів. Види гербів: державні, територіальні (земельні), міські, родові, конфесійні тощо.


Сфрагістика вивчає походження, різновиди та основне призначення печаток. Форми, зображень, написів, класифікації печаток за метою встановлення автентичності, датування та авторства писемних джерел, дослідження окремих сторін матеріальної культури, мистецтва та історії суспільства в цілому. Печатки Стародавнього світу та у період Середньовіччя. Традиції української сфрагістики.

Нумізматика як спеціальна історична дисципліна, що досліджує монети як історичні джерела, а також історію грошового обігу та монетного виробництва. Поняття і поява перших монет. Технологія монетної справи. Виявлення, реєстрація, атрибуція, класифікація монет, встановлення та топографування ступеня їх розповсюдження. Методи карбування, право випуску монет, номінал, тип, рік. Аверс та реверс монети. Основне призначення монети.



Предмет боністики, виникнення паперових грошей та їх побутування. Джерела вивчення бон, їх характерні ознаки: емблематична, палеографічна, сфрагістична, хронологічна, метрологічна, орнаментальна, філігранологічна та ін. Встановлення емітентів бон. Національна валюта України доби УНР. Грошові емісії Гетьманської Держави. Українська валюта доби Директорії 1919–1920 рр. та її історична доля. Гроші СРСР. Паперові гроші періоду незалежної України. Сучасний стан грошової системи.

Історію заснування та функціонування орденів, процеси виникнення та розвитку нагородних систем України та світу розглядає фалеристика. Зокрема, розглядаються європейські традиції та національні особливості, військові та цивільні нагороди, сучасна нагородна система в Україні.

Вексилологія вивчає прапори, знамена, бунчуки, хоругви, штандарти як історичні пам’ятки, досліджує їх символічний зміст, розробляє наукові та практичні основи їх застосування. Прапори Київської Русі, Запорізької Січі Запорізької та Гетьманщини, Державний прапор УНР. Прапори в сучасній Українській державі. Вексилологічні традиції країн світу.